Перший Ватиканський Собор сформулював догму про непомильність Папи. Формулювання містить заключення, що Папа є непомильний у справах віри і моралі, коли виступає ex cathedra. Тобто тоді, коли виголошує певну правду, чітко її формулює і одночасно посилається на Божий авторитет.
Тоді правда виголошена таким способом зобов’язує в сумлінні перед Богом усіх католиків. Догма про непомильність Папи не гарантує, що Папа в своєму особистому житті і в своїх особистих теологічних поглядах не може помилятися. Також це не означає, що він сам не може впасти в єресь або в апостазію. Якщо впаде в апостазію і не хоче від неї відділитися, то він вже не є Папою, бо на ньому є Божа анатема. Бенедикт XVI і з ним з’єднана апостатична ієрархія притримуються єресі синкретизму (див. Ассиж) і хочуть, щоби всі вважали цю єресь вченням Церкви.Що спричинив жест беатифікації? На Бенедикта XVI впала Божа анатема – він сам себе виключив з Церкви і цим була забрана повсякчасна жертва (Свята Літургія) від всіх священиків, які з цією апостатичною єрессю, через фальшивий послух, творять єдність і не відділилися від апостатичної ієрархії та апостатичного папи.
На Соборі в Константинополі (680-681рр.) папа Гонорій І був посмертно екскомунікований як єретик, а у 682 році Папа Лев ІІ цю екскомуніку схвалив! Духа Ассижу – духа антихриста у Церкву вніс Іван Павло ІІ, а Бенедикт XVI 1.5.2011р. його поставив на вівтар Церкви. На основі Євангелії Христа і Божого слова Галатів 1,8 Бенедикт XVI був виключений з Церкви, а одночасно Іван Павло ІІ був посмертно екскомунікований. Цю болючу реальність в Імені Божому перед цілою Христовою Церквою 1.5.2011р. оприлюднив Візантійський Католицький Патріархат.
Ворота пекельні не подолають Христову Церкву навіть у випадку трьох єретичних пап.
Масони зловживали папством вже від понтифікату Івана XXIII (1958-1962рр.). Свідчить про це масонський документ: „(Католики) будуть думати, що йдуть під прапором Петрових ключів, але вони давно вже йдуть під нашим прапором.” (див. постанови Альти Вендіти)
+ Методій, ЧСВВр + Тимотей, ЧСВВр
Секретарі Візантійського Католицького Патріархату
Львів, Україна, 4.5.2011
Немає коментарів:
Дописати коментар