Дух Ассижу

  

  

Дух  Ассижу

Дух Ассижу

Бенедикт XVI, Папа

Рим

Святіший Отче,

посилаємо Вам серію документальних фотографій і висловів, які свідчать про т.зв. місію Івана Павла ІІ, яка відкрила Церкву духу поганства, духу Нью Ейдж і духу апостазії. За це велике згір-шення і злочин щодо Церкви цей папа мав би бути посмертно екско-мунікований, а не беатифікований. Відкривання дверей для апостазії через поганство почалося декретом ІІ Ватиканського Собору Nostra Aetate (1965). На цей декрет постійно посилаються всі пропагатори „нового євангелія”, передусім всередині Церкви.

Поставмо ессенціальне запитання: Чи цим декретом ІІ Вати-канський Собор відкрив двері синкретизму з поганством? Плоди дають відповідь: Так, відкрив. В цьому випадку цілий Собор є неправдивим, бо виступив проти цілої 2-тисячолітньої традиції Католицької Церкви і проти суті цілого Святого Письма. Якщо хочемо зберегти християнське вчення про непомильність Собору, то треба авторитетно довести і проголосити, що дійшло до зловжиття декрету через нечіткі формуляції. На жаль, папа Іван Павло ІІ своїми вчинками підтвердив погану інтерпретацію Nostra aetate. Вершиною є апоста-тичний жест в Ассижі 1986 і 2002рр. Те, що не йдеться про випадкову помилку, підтверджують і жести, які передували і слідували після Ассижу і таким чином внесли великий хаос до цілої Церкви. По цілому світі поширився цей апостатичний дух, який не пощадив навіть монастирів. Замість свідоцтва про Ісуса, єдиного Спасителя, і про спасіння душ від вічної погибелі через навернення і покаяння, була прокладена протилежна дорога, дорога апостазії! Плодами цієї апостазії всередині Церкви є поширена деморалізація через гомосексуалізм і педофілію, яка заторкнула також ключові місця. Цей дух апостазії спричинив десакралізацію цілої Церкви. Тут не йдеться тільки про поодинокі випадки, але про цілий напрям, який не тільки толерується, але сьогодні йому надається перевага. Це є трагедією. Її має на сумлінні насамперед папа Іван Павло ІІ. Прихильники синкретизму разом з ліберальними теологами створюють великий тиск, щоб Іван Павло ІІ був за будь-яку ціну якнайшвидше проголошений за святого! Що мають на меті? Його беатифікація по суті буде підтвердженням апостатичної лінії, яку показав своїм поганим прикладом Церкві. Беатифікація і канонізація має бути жестом, який заперечить саму суть Церкви і вже не дозволить правдивого Біблійного покаяння. А це злочин, бо така дорога закінчується в пеклі.

Бог в цілій історії старозавітної Церкви карав вибраний народ за духовне чужоложство, тобто синкретизм з іншими релігіями. Це є основна лінія цілого Святого Письма, бо йдеться про основу віри. Або людина відкриється істинному Богові, або буде поклонятися створеним речам і демонам. Таке ж критичне ставлення щодо ідолатрії є і в Новому Завіті. 2000 років ціла християнська традиція також відстоювала цю основну вимогу правдивого відношення до Бога.

Сучасна Церква несе головну відповідальність за моральний розклад Європи, Америки та інших народів. Закони про гомосексуалізм в Євросоюзі має на сумлінні відпала католицька ієрархія. Тому в су-часній добі Бог вимагає від нас найосновнішу річ – покаяння. Церква мусить відвернутися від фальшивої пошани до поганства і від духа невіри, поєднаного з т.зв. історично-критичною теологією. Церква в сучасній добі повинна чинити покаяння, тобто спрямувати усі сили на суть – на навернення і наслідування Господа Ісуса Христа.

Святіший Отче, якщо дасте себе зманіпулювати великим тиском, який на Вас здійснюється, і не відміните заплановану беатифікацію, то і на Вас ляже кара Божої екскомуніки за єдність з іншим єван-гелієм (пор. Гал.1,8-9). Оцим відкрито, перед цілою Церквою, самі себе відділите від Христа, виключите з Церкви і на Вас ляже Боже прокляття. Якщо б Ви померли в такому стані нерозкаяння, то будете на віки засуджений. Усвідомте собі, що маєте 83 роки і Церква на Вас дивиться з великою надією, що розпочнете найважливіше – внутрішню обнову Католицької Церкви. Першим кроком до того мусить бути відміна запланованої беатифікації, і навпаки – прилюдне покаяння за жест в Ассижі і за усе згіршення, яке дав Іван Павло ІІ. Цього від Вас сьогодні хоче не тільки Бог, але й кривавляча Церква.

Далі подаємо документальну частину і заключний лист.

І. Підготовка до Ассижу

Обнімання Івана Павла ІІ з далай-ламою

3 травня 1984р. Іван Павло II сказав: „Ваші предки прийняли надзвичайну духовність – конфуціанство і буддизм. Вони прикрасили їх, жили ними і навіть передали іншим”.

Ісус наказав: „Проповідуйте Євангеліє усім народам…”(Мт.28,19). „Хто увірує, буде спасе-нний, хто не увірує - буде засуджений” (Мк.16,16). Жестом приятельства з далай-ламою Папа дав поганий приклад не тільки ієрархам, але й по-літикам т.зв. християнських народів. Тому сьогодні далай-лама має у світі вже найбільшу популярність, але це є на шкоду хрис-тиянства! Далай-лама вважає себе пере-втіленим богом – демоном. Запитуємо, яка спільна духовність є між Христом і Веліялом? (пор. 2Кор.6,15). Далай-лама пропагує духа Нью Ейдж – фальшиву єдність всіх релігій. Якщо сьогодні християнський апологет буде захищати правдиву віру, то буде покараний ієрар-хією, бо йде всупереч лінії, визначеної Іваном Павлом ІІ.

6 травня 1984р. Папа сказав: „Радо привітав би послідовників буддійської традиції з нагоди їх приготування до святкувань Приходу Господа Будди. Хай ваша радість буде повною.” (L’Osservatore Romano, 14. травня, 1984, ст. 7.)

Дорога Будди є ідолопоклонством, а Папа її підтримує – це злочин!

Іван Павло ІІ в буддійському храмі

Іван Павло ІІ увійшов до храму і по-клонився буддійському патріарху.

В 1984р. протягом своєї другої Азійської подорожі Іван Павло ІІ відвідав буд-дійський храм. Перед цим візитом сказав, що радіє з зустрічі з „Його Святістю, найвищим буддійським патріархом в храмі”. Св. Письмо каже, що „погани служать і приносять жертви демонам, а не Богу!” (1 Кор. 10, 20). Який сенс мав візит Папи на те місце, де свідомо покланяються демонам? Віддання пошани ідо-лопоклонникам є зневагою Христа і згіршенням для найменших. Собор в Ельвірі 305 року проголосив, „що тим, які в дорослому віці після прийняття хрещення увійдуть до поганського храму і будуть вшано-вувати ідолів (пошана до інших релігій), що є смертельним злочином і вершиною зла, не подавати Святого Причастя ані в годину смерті”.

На жаль, Іван Павло ІІ має діаметрально протилежний погляд на поганство і поган, ніж Святе Письмо і ціла християнська Традиція. Хто помиляється? Кого маємо слухати і наслідувати? Папа тут зрадив Христа і Євангеліє! Він стверджує, що нехристиянські релігії є начебто іншими дорогами, які ведуть до спасіння, до спільного бога і спільного отця! Твердження, що поганські релігії є дорогами до спасіння – це єресь. Вчення Церкви каже, що і поганин, який шукає правду, може бути спасенний. Але це цілком відрізняється від твердження, що поганська релігійна система веде до спасіння. Ця система, навпаки, є перешкодою до спасіння, бо вбиває в поганинові Божий голос – сумління. Це відбува-ється з допомогою орієнтальних медитацій і мантр (взивання демонів).

8 серпня 1985р. Іван Павло ІІ молився з африканськими анімістами (чародіями). Іван Павло ІІ так згадує цю зустріч: „Особливо пам’ятною була молитовна зустріч в храмі Діви Марії Милосердної в Лейк Тоґо, де я вперше молився з групою анімістів” (L’Osservatore Romano, 26. серпня 1985, ст. 9)

(Під час перебування в Тоґо вшанував священних змій.)

Якщо б мали наслідувати Папу, то закінчимо разом з чарівни-ками у пеклі: „А чарівникам та ідолянам – їхня частина в озері, що горить огнем та сіркою” (Об.21,8).

Іван Павло ІІ приймає знамення божества Шіви

2 лютого 1986р. (Свято Стрітеня) Папа прийняв на чоло від поганської жриці (сакральної проститутки) знамення апостазії – знамення інду-їстського божества Шіви. Це явна апостазія і згіршення, дане усім християнам. Душа християнина є храмом живого Бога. Однак через поганську ініціа-цію стає мешканням демонів і їх власністю. Апостол Петро, перший Папа, сказав: „Бо під небом нема іншого Імені, даного людям, що ним ми мали би спастися” (Ді.4,12).  Тут видно, що перший Папа не припускає жодних альтернативних доріг до спасіння. Однак це не є лише його приватний погляд, але погляд цілого Св.Письма і цілої Традиції апостолів, Отців Церкви і святих. Отож ніхто не може бути спасенний через віру в бога Шіву і Раму. „Те, що погани приносять в жертву ідолам, не Богові, а демонам в жертву приносять” (І Кор.10,20). Цим публічним жестом Іван Павло ІІ відпав від істинної віри, заперечив ціле Св.Письмо, усю церковну Традицію і від-крив демонам двері до Церкви. Цим зневажив всі місії та місіонерів і суть цілого християнства. Сам дозволив себе посвятити сатані. Тим, що допустився цього як Глава Католицької Церкви, цілу Католицьку Церкву віддав під владу демонів. Це до неба волаючий злочин. І за це має бути беатифікований і канонізований?

Жриця бога Шіви (сакральна проститутка) вкладає Папі на шию магічний вінець.

Цим жестом Папа добровільно віддає себе під владу демонів. Це не є індиферентна річ. Це є відкриття на демонів через ритуальну форму.

Папа з магічним вінцем серед поганських жриць служить ідолам. Тим дав згіршення всім християнам.

1986р., Індія: Іван Павло ІІ вшанував Ґанді

В березні 1986р. Іван Павло ІІ подорожував до Ною Делі, щоб відвідати місце спалення індуїстського лідера Махатма Ґанді.

Іван Павло ІІ зняв взуття перед пам’ятником Ґанді і сказав: „Сьогодні, як посланець миру, я прийшов на це місце вшанувати Махатму Ґанді, героя людства. Махатма Ґанді вчить, що можна встановити новий світовий порядок… Хай Махатма Ґанді живе на віки!” (Quoted in Abbe Daniel Le Roux, Peter, Lovest Thou Me?, Angelus Press, 1988, ст. 147)

Ґанді не є жодним героєм людства, а що стосу-ється нового світопорядку, то він є батьком Нью Ейдж. Іван Павло ІІ відвідує місце його спалення, на пам’ятник розсипає квіти, вшановує цього антипророка і представника Нью Ейдж і вчиться від нього. Цим виразно вказує, що його позиція є позицією зради і апостазії від Євангелія. Якщо Ґанді живе навіки, то ясно що не в небі, але відповідно до його затверділого відкидання Євангелія, в пеклі!

Папа по суті проповідує, що в Христі нема спасіння, бо начебто знахо-дить відповіді на основні питання в працях індуса Махатми Ґанді: „Я вивчав праці і намагання Махатма Ґанді і знайшов там для себе відпо-віді, відповіді для всіх християн, суттєві відповіді. Індія є великим внес-ком для цілого світу в розумінні людини і сенсу її існування.” Для хрис-тиян життєво важливі відповіді подані у Святому Письмі і в житті святих. Якщо Іван Павло ІІ знайшов життєво важливі відповіді не у Св.Письмі і Традиції, а у ідолопоклонника Ґанді, то це свідчить про його внутрішню апостазію. Жоден святий і правовірний християнин не знайшов і не знайде в Ґанді і в поганській системі індуїстської Індії правдивих відповідей, які стосуються спасіння і сенсу життя. Ці відпо-віді можна знайти тільки і тільки у Христа.

Виступ Івана Павла ІІ (Індія, 1986): „Бог присутній в самому серці людської культури, бо він присутній в людині”. Папа говорить реляти-вістично, так що його слова можна зрозуміти як єресь. Бог присутній в людині через сотворення. Однак ця присутність є і в цілому Його ділі, а якщо це твердження чітко не означимо, то перебуваємо в єресі пантеїзму. Бог є актуально присутній в людині через благодать, так що особа може насправді сказати: „Не живу вже я, а живе в мені Христос” (Гал.2,20). Але таким способом Він не є присутній в поганах і в людях, які перебувають у важкому грісі, в єресі чи в невірі. Треба розрізняти поганську культуру від християнської культури. За поганською куль-турою є дух брехні і смерті, за християнською традицією є Дух правди і життя. Тому вислови Папи є оманливі чи прямо єретичні.

Іван Павло ІІ відзначений масонами

22 березня 1982р. Іван Павло ІІ прийняв B’nai B’rith (масон-ська ложа в Нью Йорку). Нев-довзі цей Папа скасував кару екскомуніки latae sententiae в канонічному праві СІС за у-часть католиків в масонських ложах. Суттю масонства є бунт проти Триєдиного Бога (Отця, Сина і Святого Духа), посвята і служіння сатані. Цим Папа дозволив масонам безкарно займати найвищі місця в Католицькій Церкві. В грудні 1996р. Велика Східна Ложа запропонувала Івану Павлу ІІ свою найвищу нагороду, Орден Галілеї, як вираз вдячності за його заслуги в підтримці масонських ідеалів.

Два масони в фартухах і церковний прелат

Прийняттям масонів до Церкви, аудієнцією і отри-манням від них нагороди Іван Павло ІІ відкрито зрікся Христа. Його жест став прикладом для інших церковних ієрархів, які це братерство ще більше поглиблюють, створюючи з ними єдність. Плодом є сучасний катастрофічний стан Церкви.

Корені духа Ассижу

До кінця першої половини ХХ століття Католицька Церква не брала участі в жодних „діалогах” з поганськими релігіями. Чому? Не тому, що погорджувала поганами чи їх засуджувала, але тому, що добре усвідомлювала, що за поганськими релігіями приховується особова демонічна сила, так як про це говорить на багатьох місцях Св.Письмо (ІКор.10,20-21; Ді.26,18; Втор.18,9-14). Історичним пере-ломом був ІІ Ватиканський Собор (1962-1965), на якому була прийнята нова політика щодо інших релігій. Католики сьогодні помилково вважають, що християнство може збагатитися від різних поганських релігій. Пантеїстичні й анімістичні елементи, які містять ці релігії, поєднані з демонізмом і сатанізмом, протирічать Богу і правді. Через т.зв. „теологію культури” Ватикан прийняв якийсь новий спеціальний синкретизм.

ІІ Дух Ассижу (1986)

Іван Павло ІІ скликав поган і взяв участь в їхніх „молитвах”, в яких звертаються до демонів

З ініціативи Івана Павла ІІ 27 жовтня 1986р. в Італії в Ассижі від-бувалася перша зустріч різних релігій за т.зв. всесвітній мир. В ній взяло участь 150 представників 12-ти релігій. Були присутні буддисти, мусульмани, аборигени з Африки і Америки, зороастристи, сикхи, індуїсти, синтоїсти.

Папа першим виступив зі зверненням, в якому поставив на один рівень християнську молитву до єдиного істинного Бога і т.зв. молитву всіх інших поганських релігій. Він сказав: „Мир є плодом молитви, в якій всі релігії виражають своє ставлення до однієї найвищої сили.”

Тут Папа відкрито обманює. Мир є плодом навернення і покаяння, тобто відвернення від ідолопоклонства, невіри і гріха. Молитва є справ-жня і фальшива. Справжня молитва звертається до єдиного найвищого Бога, а фальшива до демонів. Погани моляться не до Бога, а до демонів (пор. 1Кор.10,20). Іван Павло ІІ своїм словом і жестом допустився єресі й апостазії, дав згіршення і відкрив шлях апостазії для усієї Като-лицької Церкви. Тим самим заперечив учительський уряд Церкви.

Потім Папа надав до диспозиції християнські храми представникам поганських релігій для проведення їх обрядів і „молінь” за мир.

Буддисти молилися в храмі св.Петра в Ассижі. На кивот поста-вили ідола Будди.

Індуїсти зібралися в храмі Санта Марія Маджоре в Ассижі.

Мусульмани зібралися в монастирі св. Антонія.

Американські індіанці молилися в храмі св.Григорія і готували свої люльки миру на вівтарі.

Синтоїсти були в бенедиктинському монастирі.

Насправді, тут йшлося про велику апостазію. Християн-ська віра була поставлена на один рівень з усіма погансь-кими релігіями. Завершенням були спільні молитви, до так званого спільного отця. Папа на закінчення „помолився” Отче наш.

Таким способом Папа підкреслив своє провідне завдання у всесвіт-ньому синкретичному русі Нью Ейдж. Іван Павло ІІ став ініціатором і провідником Вавилону в Ассижі.

Св.Тома Аквінський в „Сумі Теології” Pt.I-II, Q.103, A.4, пише: „Всі обряди є визнанням віри. Людина може здійснювати внутрішній акт своєї віри через жести і слова. В обох випадках, якщо її визнання фаль-шиве, то допускається смертного гріха”. Іван Павло ІІ допустився не тільки смертного гріха, але й кілька кратної прилюдної апостазії!

Статуя Будди, інтронізована на Кивоті

Далай-лама, Будда і демонський ритуал є потрійною гидотою осквер-нення на святому місці (пор. Мт.24,5). Не йшлося тільки про оскверне-ння храму, але й про осквернення цілої Католицької Церкви. Папа Го-норій (VIІ століття) був посмертно екскомуніковнаий за те, що пасивно мовчав на єресі. Папа Іван Павло ІІ має бути беатифікований і каноні-зований за те, що активно впровадив цілий єретичний напрям і духа апостазії до Католицької Церкви. Православні і протестанти запитують: „Чи Католицька Церква є Христовою Церквою, чи стала вже невіс-тою антихриста?”

Буддисти поклоняються перед ідолом Будди

Ідол розміщений на Кивоті в храмі св. Петра в Ассижі, а буддисти проводять тут свій поганський ритуал. Папа надав всім поганам місце для поклоніння ідо-лам у храмах Ассижу.

Далай-лама мантрує в Ассижі т.зв. молитву за мир

Погани моляться до демонів. Приймати „благословення” від далай-лами чи шамана означає відкритися прокляттю і демонічній зв’язаності. Є питанням, чи хвороба Папи протягом останніх семи років його життя не була видимим знаком Божого прокляття і плодом цього „благословення”.

Згідно Божого Закону (див. Книги Царів) Іван Павло ІІ цим стягнув прокляття не тільки на себе, а й на цілу Церкву. Наслід-ком такого прокляття є духовна сліпота і втрата правдивої віри. Більшість католиків, насамперед ієрархії, не роз-різняє пошану до Істинного Триєдиного Бога від пошани до демонів. Вже не бачать різниці між вірою в Христа і поклонінням ідолам. На жаль, в тому стані вже не можуть бути спасенні. Сучасні кардинали і більшість єпископів нездатні визнати віру і зректися єресей. Такою є реальність. Тому15.09.2009р. самі себе виключили з Церкви за свою апостазію, яка є тільки наслідком того, що вже раніше втратили віру.

Боже знамення в Ассижі

26.09.1997р., під час землетрусу над головним вівтарем храму пролама-лась стеля і повністю зруйнувала вівтар. При цьому загинуло двоє францисканців і двоє мирян. На жаль, відпала ієрархія і монахи закрили собі вуха і очі, щоб і надалі крокувати дорогою апостазії, яку відкрив для Церкви папа Іван Павло ІІ. На жаль, ані цей папа-апостат не зупинив свою деструктивну діяльність всередині Церкви! Сьогодні вже ціла Церква паралізована духом апостазії і не-здатна зупинитися і чинити покаяння!

ІІІ Плоди Ассижу

1986-1994рр.: Після 1986 року Ватикан продовжував свою пропа-ганду т.зв. екуменічної міжрелігійної співпраці. Кожного року Ватикан організовує подібні міжрелігійні зустрічі в різних містах Європи.

1987 – підтримано поганську молитовну зустріч в Кйото

1987, 1988 – Рим

1989 – Варшава

1990 – Барі

1991 – Мальта

1992 – Брюссель

1993 – Мілан (провадив М.Горбачов): присутні 300 представників з 42-х релігій світу. Свою зустріч завершили походом через Міланський катедральний храм. Тисячі людей виявили своє зворушення.

Чикаго 1993: Зустріч всіх релігій світу

Протягом 9 днів в готелі Пальмер Хаус відбулася зустріч 6000 представників 250 релігій. Ватикан прийняв цілком офіційну участь. Був присутній секретар Папської ради з міжрелігійного діалогу, архи-єпископ Чикаго, Джозеф Бернардин. В зустрічі взяли участь універса-лісти, буддисти, сикхи, мусульмани, євреї, багаї, зороастристи, індуїс-ти, патоватоми... Американські індіанці провели поганський обряд і викликали духів.

Понад 30 000 слухачів зустрілися у великому парку, щоб почути виступ далай-лами, який ясно виклав синкретистичну мрію цієї ради: „Тільки одна релігія не може задовольнити потреби мільйонів різних людей, тому ми повинні признати існування різних релігій. Це служить на благо людства... Що стосується тибетського буддизму, то ми вже йдемо вперед, здійснюємо обмін монахами. До нас приходять христи-янські монахи і монахині, це все є дуже корисним і прекрасним.”

Як християни могли брати участь в Чиказькому Вавилоні? Ватикан несе грандіозну відповідальність за апостазію в Чикаго. Він співпрацював, виділяв кошти і прийняв цілком офіційну участь. Куди ж дійде упадок Ватикану?

Люрд: Під час Св. Літургії в підземному катедральному соборі в Люрді індуїстки презентували тамільські танці, які натхне-нні поганськими байками і віддають пошану фальшивим богам.

Ассиж 1994: 8 міжрелігійна зустріч знову означала цілосвітовий відпад від християнської віри. Як можна поставити святу християнсь-ку віру на один рівень з єресями і поганськими релігіями світу? Чи святі апостоли взяли б участь в такій загальноєретичній і міжрелігій-ній організації і стали б її членами? Чи дали би згоду на співпрацю з усіма єретиками і поганами світу?

Католицький кардинал Кассіді прочитав привітання папи Івана Павла ІІ: „Співпраця усіх релігій розвивається все глибше і глибше”. Але куди ведуть ці стосунки християн з іншими релігіями? Правда стає релятивною. Новий світопорядок, нова світова духовність і нова світова мораль стають втіленою реальністю. Кардинал наголосив на тому основному, що об’єднує всі релігії – це дух Ассижу.

Яке місце в такому синкретизмі займає наш Господь Ісус Христос? Яка спільність світла з темрявою? Христа з Веліялом? (2Кор.6,15).

Канберра (Австралія), 1994: Проведення магічного ритуалу т.зв. очищення вівтаря через „танець” з диким вереском

      

В католицькому катедральному храмі св. Христофора відбувалося особливе богослужіння. Його розпочали місцеві аборигени ритуалом т.зв. „очищення” вівтаря. Чи в християнському храмі дозволені такі мерзоти? Аборигени принесли до вівтаря „очисний” вогонь і осквернили вівтар і храм.

Представники 13 віросповідань мали пройти через „очисний” дим і бути прий-нятими австралійськими аборигенами. На жаль, навколо вівтаря відбувалися й інші мерзоти. Різнобарвна шовкова плахта, підготовлена жінками різних віровизнань, символізувала духа, який начебто покриває учасників.

Єдність з мусульманами

1985р. в Марокканському місті Касабланка Папа перед кількома тисячами молодих мусульман говорив про відкриття діалогу з ісламом і запевнив їх, що маємо одного і того ж Бога. Однак церковна Традиція ясно свідчить, що не маємо однакового Бога з мусульманами. Їхній Аллах і наш Господь не є одним і тим самим.

Іван Павло ІІ поцілував Коран

Коран – це мусульманська свяще-нна книга, яка зневажає Пресвяту Трійцю і заперечує Божество Ісуса Христа. Вшанування священної книги фальшивої релігії завжди вважалося актом апостазії – цілко-витого заперечення істинної релігії.

Халдейський католицький патріарх Рафаел так описує цю подію в інтерв’ю для FIDES News Service: „14 травня 1999р. я був прийнятий Папою разом з шиїтським імамом з Кгадумської мечеті і сунітським президентом іракського ісламського банку. На кінці аудієнції Папа покло-нився ісламській священній книзі Корану, яку йому подала делегація, і на знак пошани її поцілував. Фото було кількаразово оприлюднено іраксь-ким телебаченням як доказ того, що Папа має велику пошану до ісламу”.

Папа зняв взуття в мечеті

Іван Павло ІІ відвідав велику ме-четь в Дамаску. Це відбулося 6 травня 2001р. На знак пошани він зняв взуття в мечеті. В своїй енци-кліці з 30.12.1987р. він написав: „Мусульмани, як і ми, вірять у справедливого і милосердного Бога”. На генеральній аудієнції 5 травня 1999р. сказав: „Сьогодні хотів би повторити вам те, що сказав молодим мусульманам кілька років тому в Касабланці: ми віримо в одного Бога”. Боже слово, навпаки, каже: „Хто неправдомовець, як не той, хто відкидає, що Ісус є Христос? Це антихрист, що відрікається Отця й Сина! Кожен, хто відрікається Сина, не має Отця” (1Ів.2,22-23; пор.Ів.5,23). Є засліплен-ням і неправдою, яка протирічить Євангелію і всій церковній Традиції, говорити, що мусульмани і християни мають одного Бога. Цим Папа довів, що не має католицької віри. „Сума Теології” Pt II, Q.12, A.1, obj.2: „Якщо б хтось, наприклад, вшанував гріб Мухаммеда, то вважався б апостатом”. Вшанувати Коран є те саме!

Плоди цієї пошани

Сотні чи тисячі людей були вбиті під час нападу мусульман на християн в трьох сільськогосподарських посе-леннях в Нігерії, який розпочався о 3:00 вночі 8.03.2010р.

Мусульмани шаленіли всередині до-мів, постійно викрикуючи „Аллах Акбар” і нападаючи при цьому на християн з ножами і мачетами.

Архиєпископ Бен Квші каже: „Я бачив ра-ни від мачетей на шиях дітей. Діти від 0 до 15 років всі вбиті ножовими ударами в спину, в горло, в голову. Глибокі рани в устах немовлят. Я не зміг на це дивитися”.

Наступним плодом цієї пошани є ісламізація Європи. На даний час в Європі є понад 14 мільйонів мусульман. В Ассижі Папа дав зняти хрести, а сьогодні мусульмани в Італії вже вимагають зняти хрести у лікарнях і громадських місцях. Коли розпочнуть робити подібні акції, як в Нігерії?

Поганський „очисний” обряд

Богослужіння в Мексико Ціти 2002р. включало ритуали демонської культури ацтеків. Індіанці танцювали перед вів-тарем, а деякі з них мали голі животи. Під час їхнього виступу їх калатала видавали звук зміїного шипіння і було чути звук тамтамів. Іван Павло ІІ власне приймав поганський „очисний” обряд, який проводила жінка, сапотецька інді-анка зі штату Оксака. Під час Літургії Іван Павло ІІ проголосив блаженними Хуана Баттіста і Жасінта де лос Анджелеса, які пролили свою кров, обороняючи католицьку віру.

Індіанці запропонували Хуану Баттісту і Жасінту де лос Андже-лесу свободу, якщо дадуть згоду на індіанську ідолатрію. Вони це відкинули і після жорстокого ка-тування були вбиті. З грудей їм вирізали серце і кинули їх псам. Вони були замучені 16 вересня 1700р. Жахає, що Іван Павло ІІ дозволив на урочистості їхньої беатифікації проводити подібні поганські ритуали, за заборону яких ці мученики були убиті.

Івана Павла ІІ „благословляє” індіанський шаман

Під час візиту Івана Павла ІІ до Феніксу 1987р. індіанський шаман „поблагословив” Папу орлиним пером. Після поганського ритуалу Іван Павло ІІ сказав, що цей акт „збагатив Церкву”.

Погани моляться до демонів. Прий-мати „благословення” від шамана означає відкриватись прокляттю і демонській зв’язаності. Є питан-ням, чи не була дивна хвороба Папи видимим знаком прокляття (хвороба проявлялася неприродними скорченими жестами і виділен-ням слини).

Іван Павло ІІ – „африканський племінний вождь”

Апостатична діяльність Івана Павла ІІ через його жести і слова внесла нове церковне мислення, що християнство і поганство є рівнозначними дорога-ми до спасіння і що не потрібно роби-ти жодних місій. Це мислення є час-тиною сучасної священичої та мона-шої формації. Однак, це – єретичне і апостатичне мислення!

Монс. Діас запалює лампаду перед поганським богом

(Газета „The Indian Express”, Bangalore, 6 жовтня 1997)

Монс. Іван Діас, архиєпископ Бомбею, запалює лампаду перед богом Ґанешом. Цей ієрарх повністю наслідує Івана Пав-ла ІІ. Тому він також зініціював т. зв. „Індійську біблію” (тлумачення Св. Письма в дусі індуїзму), тому був під-вищений на кардинала і отримав одну з найвищих посад в Церкві – посаду пре-фекта Конгрегації з євангелізації народів. Мабуть, йдеться про помилку – радше з антиєвангелізації народів. Це означає смерть правдивої євангелізації і її кінець. 3.09.2008р. нами була опри-люднена анатема на апостата Діаса. Його зовнішній жест є проявом його внутрішньої віри і поглядів. Це є знаком його відпаду від Христа. Запалити свічку перед ідолом означає від-дати йому божественну пошану. Якщо Католицька Церква привселюдно не екско-мунікувала Діаса, то тим показує, що її видима структура прийняла духа анти-христа і зневажає Триєдиного Істинного Бога. Пригадаймо жести, яких вимагали від перших мучеників – достатньо було лише малого прояву пошани до ідола, однак вони радше ішли на смерть. Немо-жливо покланятися демонам, а при цьому служити Христу. Ці жести Івана Павла ІІ, І.Діаса та інших відпалих ієрар-хів повністю змінюють основні погляди та  мислення католиків і ведуть до офіційної апостазії.

„В Індії майбутніх священиків формують в дусі інкультурації ІІ Ватиканського Собору, а формація є сумішшю католицьких і поган-ських традицій. Наслідком є напівкатолицькі і напівпоганські обряди і ритуали. Все спрямовано не до відкинення поганського культу, не до навернення в католицьку віру, але до об’єднання релігій. Деякі свяще-ники дивляться на Христа, як на якусь просвічену особу. Багато свя-щеників ходять в помаранчевих рясах” (лист з Індії).

Наступні плоди Ассижу

Плоди духа Ассижу виражає інтер-в’ю з с.Анною (Місіонерки любові), храм Пашупатінатх, Катманду:

Питання: Чи вірите, що ті, які ві-рять в Шіву чи Раму, після смерті підуть до неба?

Відповідь: Так, це їхня віра. Якщо вони вірять в свого Бога дуже сильно, якщо мають віру, то будуть спасенні. (прим.: Ця відповідь протирічить Божому слову: „В нікому іншому немає спасіння (крім Христа)” (Ді.4,12).

Питання: Здається, що сьогодні Католицька Церква вже не намагається навертати людей. Знаю, що Іван Павло ІІ каже, що прихильники інших релігій є спасенні. Ви ж не вірите, що вони засуджені, чи не так?

Відповідь: Ні, вони не є засуджені, вони спасенні згідно своєї віри, розу-мієте? У що б вони не вірили, це є їхнім спасінням. (прим.: Ці єретичні відповіді монахині цілком протирічать вченню Св.Письма і цілої Тради-ції, але є у повній згоді з дорогою апостазії, яку окреслив Іван Павло ІІ. Згідно цього, Христос даремно жертвував своє життя і помирав за наші гріхи).

Дух синкретизму і апостазії, якому відкрив двері папа Іван Павло ІІ, приносить свої згубні плоди. Багато рухів, як наприклад Мерікнолл чи Фоколяре, пішли цією дорогою разом зі своєю засновницею К’ярою Любіх, яку невдовзі схочуть проголосити за святу. А чому б і ні? Іван Павло ІІ дав набагато більше згіршення, ніж вона!

Буддизм-Франція

Французький бенедиктинець Бенуа Білльо „відправляє” медитативну Літургію. Він вирішив поїхати до Японії, де навчився дзен-буддизму. Після повернення до Франції

заснував Дім Товії, де навчає буддійських поз тіла і вправ, як керувати диханням, сексуальністю і т.зв. кругообігом енергії. Цей синкретизм є фальшивою дорогою, яка відкидає спасительне покаяння, поєднане з визнанням гріхів і вірою, що Ісус Христос помер за наші гріхи. (1Пт.1,18-20).

Статуя Будди, що тримає хрест, начебто ілюструє відношення Будди до Христа, але це – обман!

Іван Павло ІІ зустрічається з пред-ставниками різних сект і тим самим прокладає дорогу, яка все ж не має нічого спільного з самозреченням і наслідуванням Христа.  

Індуїстичний танець в като-лицькому храмі

Цей ритуальний танець ос-квернив храм у Вурцбурзі. Також дійшло до осквернення храму в Фатімі (2005) через інтронізацію індуїстського демона під назвою богиня Калі! Це все є плодом ду-ху Ассижу.

Друга зустріч в Ассижі з Іваном Павлом ІІ

22.01.2002 папа Іван Павло ІІ організував другу зустріч в Ассижі.

Під час цієї другої зустрічі представник кожної фальшивої релігії мав можливість приступити до проповідальниці і сказати проповідь про т.зв. світовий мир. В присутності Івана Павла ІІ чародій вуду подав вуду-вказівки для світового миру.

Індуїстська жінка в присутності Івана Павла ІІ сказала усім зібраним, що кожен є богом. Після того, як всі представники сказали свою про-повідь, кожен пішов до спеціального приміщення молитися до свого фальшивого бога.

Іван Павло ІІ наперед подбав, щоб представник кожної фальшивої релігії мав у розпорядженні спеціальне приміщення, де міг би вшано-вувати диявола.

Усі хрести були зняті. Ті, які зняти не вдалося, були прикриті.

Мусульмани домагалися приміщення, поверненого на схід до Мекки, і їм воно було дано. Зороастристи вимагали кім-нату з вікном, щоб дим з дерева, яке палять демонам, міг виходити назовні. Це їм також було надано.

Азійська секта тенрікияністів проводить свій ритуал в Ассижі

Зневага хреста

Ця асоціація з символом Нью Ейдж під назвою Vitruvian man від Леонардо да Вінчі є насмішкою над Христовим хрес-том і зневагою знаку нашого спасіння. Ганебно, що католицький священик не розрізняє християнські символи від де-монських. Тим самим бере пряму участь в прилюдній зневазі нашого Спасителя.

Дух модерних психологій в Літургії

Францисканський священик Ріхард Рохр „служить” Літургію, під час якої грають на барабанах, танцівниці вико-нують різі танці, а Ріхард називає Бога Отцем-Матір’ю. В своїх висловлюван-нях використовує терміни з модерних психологій, поєднані з поганськими практиками і моральною нечистотою.

Світовий день молоді в Кельні над Рейном  2005р.

Яку спадщину залишив Іван Павло ІІ на т.зв. днях молоді?

Ясно, що ці зустрічі не мають нічого спільного з католицькою вірою. Напр. на зустрічі молоді в Торонто відбулася „місія” роздачі презервативів. Це чітко виражає духа вільної моралі, який панує на цих зустрічах.

Монахиня танцює зі священиком на бочках перед катедрою.

Єдність з індіанцями

В жовтні 1999р. Іван Павло ІІ взяв участь в пан-християнській зустрічі. Зустріч вклю-чала поганський обряд, під час якого аме-риканський індіанець на площі св. Петра „благословляв” „чотири сторони світу”.

Тібетський медіум Туптен Нґодуп в абатстві Гетсиманія

Духовний дорадник далай-лами був прийнятий в трапістському монастирі Гетсиманія (під час візиту в Америку протягом 15 липня-8 серпня 2007). В головній залі монастиря Гетсиманія він мав промову для трапістів. Туп-тен Нґодуп сидів на кріслі аббата, який в цій спільноті має репре-зентувати Христа. Наче іронія, вигля-дав напис над кріслом аббата: Ніщо не ставте понад Христа – Christo om-nino nihil praeponant.

Спільні реколекції буддистів і католицьких трапістів. Який дух панує на таких духовних заняттях?  Це дух апостазії й антихриста.

Трапіст – майстер дзену

Священик-трапіст Кевін Гунт (70р.) своїм вчителем, єзуїтом о.Робер-том Кеннеді (одягненим в японське кімоно), призначений на першого американського трапістського інструктора дзену.

Обряд відбувся 17 квітня 2004р. в абатстві св.Йосифа у Спенсері (Масса-чусетс). Під патронатом Будди (фігура на задньому плані) і в ритмі японського барабану процесія увійшла до головної зали абатства, де здійснювався обряд. Гунт клякнув, Кеннеді вклав на нього руки і зро-бив його своїм наступником. Тоді Гунт отримав „одежу звільнення” – чорне японське кімоно і учнівське спорядження.

о. Петер-Ганс Кольвенбах – тодішній ге-неральний настоятель єзуїтів – написав лист, в якому оспівує „підвищення” Гун-та, як „успіх, за який всі можемо просла-вляти Бога”.

Як це можливо, що трапіст Гунт і єзуїти Кеннеді та Кольвенбах за свою апостазію не були публічно виключені з Церкви? Відповідь така: дух Ассижу виключив з Церкви Святого Духа.

Паулінський священик навчає в Нью Йорку йогінської медитації

о. Томас Ріан перед почат-ком „лекції” сидить на п’я-тах в буддійській позиції.

о. Ріан є атестованим інс-труктором йоги. 1991р. під час сабатичної річної відпустки в Індії він почав практикувати йогінську і буддійську медитацію. З вересня по травень він викладає 4-5 10-тижневих курсів йоги і меди-тації (на лекції присутні близько 30 осіб). Вправи відбуваються на парафії св. ап.Павла в Мангаттані. Одна лекція триває годину і 45 хвилин. І це є „дух Ассижу”.

Монахині в буддійському храмі (23-26 травня 2003)

Католицький священик проповідує католицьким монахиням, які зібра-лися на реколекції в буддійському храмі Гсі лай (Hacienda Heights, Калі-форнія). За священиком є вівтар, на якому приноситься Свята Жертва, а за вівтарем – статуя Будди. Це все є дорогою відпаду від Христа до по-ганського ідолопоклонства.

Убогі клариски проводять буддійські обряди

На молитовних практиках в монастирі убогих кларисок в Парижі монахині поєднують дзенові практики з христи-янською молитвою. 5 монахинь прак-тикують зазен – японську форму дзен-буддизму. Босі монахині у світському одязі зайняли медитативну позу і прово-дять кругову „процесію” перед великим хрестом. Внизу біля хреста на почесному місці виставлена фотогра-фія майстра дзен-буддизму Наріта і відкрита Біблія. Запалена свічка і посудина з пахощами на килимку мають віддати шану вчителю дзену і Христу. Цей відпад монашества від спасительної віри і цей згубний синкретизм є плодом „духа Ассижу”.

Танцюючі монахині в США

Танцюючі католицькі монахині репрезенту-ють 115 католицьких жіночих монаших згромаджень Амери-ки. 14-16 червня 2007р. вони зустрілися в уні-верситеті св.Ігнатія Лойоли, де обговорювали катастрофічний стан покликань у своїх мо-настирях і намагалися знайти рішення. Однак єдиним рішенням є гли-боке навернення і впровадження до правдивої внутрішньої молитви. Всі психології та орієнтальні практики є обманом і дорогою до загибелі!

Курісумала – індуїстсько-трапістський монастир в Індії

Літургія в трапістському монас-тирі Курісумала. Служителі, як і всі монахи, мають помаранчеві туніки і сидять на підлозі зі схре-щеними ногами в позі лотоса. Літургія була повністю інкульту-рована до сиро-маланхарських богослужбових традицій. Свяще-ник жертвує Літургію „Творцю вічної дгарми миру і обновлення космічного порядку”. Музика є сумішшю пісень з індуїстської Бгаґа-вадгіти, ведичних упанішад і деяких молитов св.Єфрема. Цей згубний синкретизм був впроваджений тим аргументом, що нова дорога в Като-лицькій Церкві офіційно схвалена Іваном Павлом ІІ в Ассижі. Однак ця дорога є дорогою зради Христа і Церкви!

Папський нунцій запалює лампаду індуїстським божкам

Папський нун-цій в Америці, архиєпископ Піетро Самбі, в культурному центрі Івана Павла ІІ у Ва-шингтоні взяв участь у вру-ченні нагород тим, які „будують мости” між релігіями, щоб так виникла єдність усіх релігій. З цієї нагоди папський нунцій запалив лампаду індуїстським божкам.

Одне з головних свят індуїзму встановлено на честь богині багатства і достатку Лакшмі. Під час цього обряду на розфарбовану підставку розміщує-ться ритуальна лампада з 5 свічками, які запалюють на честь богині Лакшмі і бога Ґанеша-завойовника (лампаду в його честь запалив 5.10.1997р. тодішній архиєпископ Бомбею І.Діас). В індійських селах на це свято вшановуються переважно корови, бо Лакшмі є начебто перевтілена у всіх коровах. І це безумство є плодом „духа Ассижу”!

Танці дервішів у Віденському костелі

30 листопада 2007р. мусульман-ські дервіші з Туреччини прово-дили в католицькому костелі у Відні свої суфійські ритуальні танці. Так мусульмани відсвятку-вали тут 734 річницю смерті зас-новника суфізму Мельвана Румі. Акція підтримувалася Віденською архидієцезією. На закінчення від імені кардинала Х.Шонборна вис-тупив священик Мартін Рупп-рехт: „Сердечно вітаю своїх віруючих братів... Було гарно бачити мусульман в католицькому храмі”. Турецький посол у Відні Селім Єнет також мав виступ, в якому вихваляв Мельвана Румі і Мухаммеда. Після виступу мусульманин декламував перед вівтарем вірші з Корану. Все це осквернення храму є плодом „духа Ассижу”.

Рок-н-ролова Літургія в католицькому костелі св. Альфонса з Лігуорі

Танцівниці рок-н-ролу перед вівтарем під час багатолюдної відправи в костелі св. Альфонса з Лігуорі в Сан Луі (МО), який називається рок-костелом.

За рок-музикою є дух нечистоти, окуль-тизму, насилля і невіри. Ця му-зика є проти-лежністю до са-кральних християнських пісень! Через роко-вий танець діє дух нечистоти.

Церква йде до нічних клубів

Іспанський єпископ Орландо Арче Моя, вико-ристовуючи можливості аджорнаменто, після ІІ Ватиканського Собору грав в нічних клубах.

Священик-панк

о.Роберт Лубіч, ще будучи студен-том теології в семінарії св.Вінкен-тія (Латробе, Пенсільванія) 1991р. „святкує” з приятелями Хелловін. Це свідоцтво того, який дух панує в семінарії і які є плоди сучасної священичої формації.

Сестри домініканки святкують Хелловін

В монастирі домініканок (Нью Джерсі) сестри одягнули чарівницькі капелюхи і маски, щоб „відсвяткувати” Хелловін-2006. (Свято „Хелловін” або свято сатаністів походить з того, що чародії ходили від дому до дому, а де їм відмовили дати одного з членів сім’ї, як жертву для ри-туального вбивства, замордували всіх у домі. Тоді з людського жиру робили свічки, які ставили всередину людських черепів.)

Св.Домінік, засновник їхнього чину, воював в основному проти ката-рів і альбігойців – з єресями, поєднаними з чарівництвом. На жаль, сьогодні духовні доньки святого Домініка вшановують чародійницькі традиції! І це є плодом Ассижу!

Екологічна вечірка в бенедиктин-ському монастирі

Дух цих святкувань цілком про-тирічить тому, що Св. Бенедикт, спів-засновник бенедиктинок, написав у своїх правилах: „Неотесані жарти або розмови, які викликають сміх, засуджуємо.” (розд.4).

Сьогодні екологія є одним з основних методів впровадження Нью Ейдж.

Мати Тереза молиться біля гробу Ганді

Мати Тереза молиться до Магатма Ганді біля його гробу в Делі (1997). Ганебно, що „католицька свята” за-мість того, щоб вшановувати гроби місіонерів-мучеників Індії прилюдно вшановує батька Нью Ейдж, індій-ського гуру. Це є публічне ідоло-поклонство і згіршення для наймен-ших. Є питанням, чи всі, яких канонізував Іван Павло ІІ, є дійсно святі.

Місіонерки матері Терези з райдуж-ними гавайськими вінцями

Місіонерки матері Терези позують з райдужними гавайськими вінцями, широкими окулярами „любові” і капе-люхами клоунів. Соціальна і гуманітар-на діяльність сьогодні стає замінником правдивих місій, які звіщають ясну до-рогу спасіння в Ісусі Христі.

Парафія Найсвятішого Спасителя виходить на гей-паради

Парафія знаходиться в гомосексу-альному районі Сан-Франциско. 25 червня 2006р. – після недільного Богослужіння – місцевий священик Стів Мерітвітер дає благословення гомосексуалістам, які готуються вийти на вулиці.

Священик також поблагословив тро-лейбус, який звозив гомосексуалістів на гей-парад. На транспаранті гомосексуа-лістів є гасло: Католицький костел Най-святішого Спасителя. І ця втрата здоро-вого глузду є плодом „духа Ассижу”.

Католицькі єпископи в орнатах кольору веселки

До світового Дня молоді в Парижі 1997р. було найнято французько-го жіночого модельєра, щоб ство-рив літургічні ризи для кардиналів і єпископів. Результатом цього стали ризи кольору веселки. Ці кольори є відомим символом гомосексуалістів і руху Нью Ейдж.

1985р. – гей-парад в Нью Йорку

5 католицьких священиків беруть участь в демонстрації за „права” геїв. Один з них повідомив пресі, що вони є гомосексуалістами і що репрезентують переважну біль-шість священиків, які не прийшли. Вони ідуть під транспарантом ві-домої гомосексуальної організації „Дігніті” (в перекладі – гідність). 2009р. Папа вибачається за свяще-ничу педофілію в США і Австралії.

Єзуїтський священик Роберт Вер Ецке танцює перед вівтарем костелу в Бостоні.

Що це має означати – напівнагий священик в храмі замість служіння Літургії, танцює? І це є плоди духа Ассижу, духа апостазії від Христа і Його Євангелія!

Єзуїтський священик Саю Джордж проводить т.зв. Літургійні танці

Розніжений священик з Індії проводить танець, званий Бгаратанатіам, якого навчився від інду-їстських гуру. Танець проводиться в індуїстсь-ких храмах для вшанування їхніх фальшивих богів. О. Джордж оманливо стверджує, що своїм виступом „віддає пошану Божому слову в кон-кретній формі”.

Іван Павло ІІ вітається з жерцем вуду

В лютому 1993р. в Котоноу (Бенін) Іван Павло ІІ зустрівся з жерцем вуду в супроводі інших чарівників вуду. Анімістична релігія, до якої вони належать, вшановує душі предків, сили природи і диявола.

4 лютого 1993р. в Котоноу (Африка) танцівниці запросили Івана Павла ІІ до танцю вуду, що призводить до трансу.

В поганських обрядах, поєднаних з магією і викликанням демонів, Папа сліпо бачить лише культуру. Брати участь в сатанському ритуалі вуду – це відкритися впливу демонів, а тим більше це є поганий приклад і велике згіршення для всіх християн.

Індійська Літургія з поганськими символами і благословенням

24 червня 2005р. в костелі св. Габріеля (Лос Анджелес) відбу-валася Літургія з уділенням ми-ропомазання, яка включала індіанські ритуали, пісні і танці. Єпископ-помічник Габіно Зава-ла сказав, що це була „історична американська літургія туземців”.

Після поганського благослове-ння „святого місця” єпископ Завала розпочав Богослужіння. Замість приношення, була пісня „Planting stick” (Городня палка), під час Причастя співали пісню „California Bear Healing” (Каліфорнійське ведмеже лікування) і пісні для розважання, а на кінець були старі поганські пісні на індіанській мові Тогва.

На фото єпископ Завала стоїть в молитовному очікуванні на запалення священного листя шалфею, яким потім через ритуальне „благосло-вення” Тогва „благословляє” миропомазаних. Якого духа приймуть миропомазані? Очевидно, демонського, якого тут внесли через поган-ський ритуал і поганські пісні. І це є плоди Ассижу!

Літургія майбутнього в Лос Анджелесі

Єзуїт о. Стів Келлі „служить” Літургію для малої спільноти в Лос Анджелесі („перемінення”).

Вітраж

Вітраж католицького костелу св.Амбросія в Буффа-ло (Нью Йорк) зображає поганських божків і подає їх католикам як об’єкти для вшанування. На перших двох плитах є Бог Отець і Бог Син з піднесеними руками. Під ними є Мойсей, як представник іудаїз-му, і Мухаммед, представник ісламу. Над Мухамме-дом є півмісяць. На четвертій плиті божество з соко-линою головою представляє Гора, сина богині Ісіди, ідола стародавнього Єгипту. Танцююча нага постать – це індуїстичний бог Шіва. По центру нижньої плити знаходиться Будда.

Танцівники рок-н-ролу

На Світовому дні молоді (Кельн над Рейном, 16-21 серпня 2005) рок-н-рол танцює бельгійська монахиня Йоганна Вертоммен з місіонером о. Яном. Коли журналісти запитували сестри Йога-нни про її пози в танці, вона відповіла: „Моя мати-настоятелька сьогодні говорила на цю тему. Вона вважає, що я мала б бути трохи уважнішою і пам’ятати, що я репрезентую свою спільноту”.

Монах і монахиня з настоятелькою мали б бути виключені з чину. На жаль, з чинів без причини виключають правовірних монахів і монахинь, якщо вони в ім’я послуху не підкоряться духу апостазії і „духу Ассижу”.

Літургія клоунів

Нещодавно така Літургія відправлялася Католицькою Церквою у Швейцарії. Ако-літ був одягнений як клоун і під час Літур-гії мав проповідь. Ця сумна пародія з клоу-ном, на жаль, виражає стан богопосвячених осіб – з Бога, з Церкви і з людей роблять насмішки. І це є плоди Ассижу.

Католицький костел у формі індуїстичного символу

Іспанський єзуїт о.Петер Джулія став священиком 1960 року. 1966 р. як місіонер він був пос-ланий до Насіку (Індія). Тут о.Петер прийняв ім’я Шілананда. Він перейняв індуїстські звичаї і сказав, що виявив ідеальне місце для суміщення християн-ської віри з індуїстською куль-турою. Також він збудував костел у формі символу індуїстського бога Шіви. Цей синкретизм, що протирічить суті Євангелія і Традиції, є сьогодні „новою дорогою”, відкритою Іваном Павлом ІІ.

Антимісія католицької „Indian Missionary Society”

Плодом духа Ассижу є антимісія като-лицької „Indian Missionary Society”, яка заснувала рух „Khrist Bhakta” для невіру-ючих. Метою руху, за який відповідає о.Аніл Дев, не є навернення і спасіння індуїстів, буддистів, мусульман і сикхів, а тільки передання іновірцям фальшивого погляду на особу Ісуса Христа і таким чи-ном „збагачення” віри їх власної релігії.

Наслідком є тотальний синкретизм.

Індуїсти включать Ісуса до плеяди тисяч богів, буддисти збагатяться наукою „вчителя”, а мусульмани приймуть вчення „пророка”. Це страшне пониження єдиного істинного Бога і нашого Спасителя Ісуса Христа є також плодом „духа Ассижу”.

Землетрус на Гаїті

12 січня 2010р. на острові Гаїті нас-тав землетрус, під час якого загинуло близько 70 000 осіб і дійшло до вели-ких матеріальних втрат.

Навіть навернена чарівниця вуду кон-статувала, що це є Божа кара за про-кляття, яке приносить сатанинська секта вуду. Однак католицький архи-єпископ стверджує, що землетрус не є Божою карою, але йдеться тільки про природне явище. Провідник вуду М.Бовуар сказав, що є час для „уніфікації релігій” і запевнив присутніх про реінкарнацію душ. Потім заспівали пісню, яка вшановує змія-демона Дамбалу, що репрезентує зновународження. Ця втрата розуму і зрада християнської віри є пло-дом духа Ассижу. „…ви кадили іншим богам… Тому вилилась лютість Моя та Мій гнів, так що міста стали руїною та пустинею, і опущеним краєм” (див. Єр.44,4-6).

Вогняна поява 2006 року

На першу річницю смерті Івана Павла ІІ в Польщі з’явився образ вогняного силу-ету. Одні сприйняли це як знак святості, а інші – вважали, що Іван Павло ІІ є у вогні чистилища або у вічному вогні!

В жодному випадку цей папа-апостат не може бути беатифікований. Це було б явним запереченням суті Євангелія і Церкви!

Документальні фотографії подані на www.traditioninaction.org, а також на наших веб-сторінках.

Його Святість

Бенедикт XVI

Ватикан

Відміна беатифікації – реформа Церкви

Ваша Святосте,

        за нашим посередництвом Бог ставить Вас, перед рішенням, від якого залежить спасіння мільйонів душ, а також Ваша доля після смерті – вічне засудження або вічне спасіння.

Ви добре знаєте, що Ваш попередник Іван Павло ІІ свідомо допус-тився таких вчинків, які Святе Письмо і церковна Традиція називає ідолопоклонством і апостазією, тобто смертним гріхом. Ви знаєте, що це зробив публічно і тим дав злий приклад цілій католицькій Церкві і тим, які є поза нею. Ви також добре знаєте, що внаслідок його синкре-тичних жестів практично вся церковна ієрархія і майже всі священики, а також зведені миряни, відкрилися поганським практикам, філософіям, окультизму та ідолопоклонству. Таким чином відпали від спаситель-ної віри, а їх душі і розум були зв’язані демонськими силами, що діють через поганство (пор. 1Кор.10,20).

Замість проповідування Євангелія світові, в житті Івана Павла ІІ бачимо жести, які заперечують основні правди віри, що Ісус Христос є єдиним Спасителем. Обіймання з далай-ламою, який робить з себе бога, підпорядкування магічним ритуалам через т.зв. благословення (прокляття), прийняття магічного вінка і знаку бога Шіви на чоло від індуїстської жриці, а також публічний акт дружби з шаманами і масо-нами є жестом апостазії і згіршенням для цілої Церкви. Його твердження, що буддисти, індуїсти, шамани, сповідники вуду і т.д. моляться до єдиного істинного Бога, як і християни, є обманом. Дозвіл, щоб погани, чарівники і ті, які кланяються демонам, проводили свої ідолослужіння в католицьких храмах, є оскверненням не тільки храмів, але й цілої Церкви. Дозвіл, щоб у його присутності буддис-ти поставили на вівтар, на кивот замість хреста, ста-тую Будди, поклонялися йому і «молилися» до нього – це  однозначний і виразний апостатичний жест, даний Церкві, як прецедент на дорозі відпаду!

Чоловіки, жінки і діти в історії Церкви радше жертвували своїм життям, ніж зробили б те, що вчинив Іван Павло ІІ. Ваша Святосте, перед цим собором тисяч мучеників і перед живим Богом, який прий-де судити живих і мертвих, закликаємо, щоб Ви, як наступник Петра, однозначно засудили синкретичні жести Івана Павла ІІ. Закликаємо Вас назвати ідолопоклонством не тільки жести в Ассижі, але цілу апостатичну лінію, яку Іван Павло ІІ вніс до Церкви.

Ваша Святосте, мусите сказати Церкві і світові, що дозвіл вста-новити статую Будди на вівтар, на кивот замість хреста, і поклоніння йому є смертним гріхом, насмішкою над мучениками і висміюванням Христа. Якщо все ж зі страху перед апостатичними кардиналами, єпископами, і зі страху перед світом будете мовчати, то тим зраджуєте Христа і Його Церкву. Якщо 10.10.2010р. дозволите запла-новану беатифікацію Івана Павла ІІ, то цим автоматично скажете світові, що покланятися Будді і ставити його на вівтар, на кивот замість хреста, не є зрадою і зреченням Христа! Але тоді цим проповіду-єте інше Євангеліє і не любите правду! За Вашим прикладом християни відпадуть від Христа, а Бог засудить Вас однозначним і незмінним словом – Гал.1,8-9; 2Сол. 2,10-12.

Ваша Святосте, іменем розп’ятого Христа просимо Вас: Відкиньте страх і відмініть беатифікацію Івана Павла ІІ, засудіть його апоста-тичний жест, зверніться з закликом до Церкви, щоб чинила покаяння і навернулася до Христа. Далі Вас просимо, скасуйте вже і офіційно апостатичну колегію кардиналів і встановіть Собор  Дванадцяти, в якому й надалі будете представляти Петра. Тоді після вашої смерті з Собору Дванадцяти буде обраний Ваш наступник. Знову Вам пропонуємо: відійдіть з Вавилону (Риму – 1Пт, 5.13) до Єрусалиму. Там розпочніть реформу Церкви. Першим кроком реформи є відміна беатифікації Івана Павла ІІ.

Треба, щоб Ви особисто, разом з цими 12-ма Божими мужами, розпочали реформу Церкви. Реформу розпочніть конкретно тим, що відкличете з урядів усіх єпископів-апостатів (які не визнали віру і прикривають єресі або мовчать на них), а замість них іменуйте нових. Також відкличте всіх кардиналів, які відкрито зрадили Христа і самі себе, як апостати, виключили з Містичного Тіла Христового. Ліквідуй-те цю, вже сьогодні анахронічну і афункціональну інституцію!

Ваша Святосте, вже не маєте багато часу,  маєте 83 роки.

Молимося за Вас і просимо Вашого благословення.

         Єпископи УПГКЦ

+ Ілля,ЧСВВр; + Методій,ЧСВВр; + Маркіян,ЧСВВр; +Самуїл,ЧСВВр

Україна, Львів, 14.03.2010

Копії: 1) Єпископствам Католицької Церкви; 2) Патріархам і єпископам Православних Церков; 3) Представникам Протестантських Церков; 4) Божому люду

www.uogcc.org.ua; www.community.org.ua

Іван Павло ІІ – проповідник іншого євангелія

Ісус Христос послав апостола Павла: «Відкривати очі поганам, щоб вони навернулись від темряви до світла та від влади сатани до Бога» (Ді.26,18).

Іван Павло ІІ робив якраз навпаки – утверджував поган в їхній темряві і служінні демонам. Він зловжив довіреним йому Божим авторитетом і подав Церкві цю фальшиву дорогу, а тим змінив суть Євангелія. Цієї його діяльності стосується Боже слово: «Іншого Євангелія немає, але є деякі люди, що вас непокоять, і хочуть перевернути Христове Євангеліє. Але якби й ми або Ангел із неба проповідував вам не те, що ми вам проповідували, нехай буде проклятий! Як ми перше казали, і тепер знов повторюю: Коли хто вам проповідує інше євангеліє, ніж те, яке ви прийняли, нехай буде проклятий!» (Гал.1,7-9).

В жодному разі і ніколи Іван Павло ІІ не сміє бути беатифікований, бо цим офіційна Церква підтвердила б фальшиве євангеліє, а папський уряд і Церква тим самим була б приречена на загибель.